Всего четыре педагога совершили революцию педагогического воспитания в ХХ веке. Это американец Джон Дьюи, немец Георг Кершенштейнер, итальянка Мария Монтессори и наш соотечественник Антон Макаренко.

     Мария Монтессори стала первой в истории своей страны женщиной-доктором. Всю жизнь она проработала с детьми, создав путём точных наблюдений уникальную систему образования для разностороннего и гармоничного развития ребёнка. А также сформулировала краткие заповеди-напоминания для родителей. Они просты, но если вдуматься в каждую из них – это многотомная мудрость в нескольких словах.

     Если Вы будете хотя бы раз в год перечитывать этот список, то взаимоотношения с детьми могут выйти на качественно новый уровень, а ребенок вырастет более развитой и гармоничной личностью:

1.Де­тей учит то, что их окру­жа­ет.

2.Если ре­бен­ка час­то кри­ти­ку­ют – он учит­ся осуж­дать.

3.Если ре­бен­ка час­то хва­лят – он учит­ся оце­ни­вать.

4.Если ре­бен­ку де­мон­ст­ри­ру­ют враж­деб­ность – он учит­ся драть­ся.

5.Если с ре­бен­ком чест­ны – он учит­ся спра­вед­ли­вос­ти.

6.Если ре­бен­ка час­то вы­сме­и­ва­ют – он учит­ся быть роб­ким.

7.Если ре­бе­нок жи­вет с чувст­вом без­опас­нос­ти – он учит­ся ве­рить.

8.Если ре­бен­ка час­то по­зо­рят – он учит­ся чувст­во­вать се­бя ви­но­ва­тым.

9.Если ре­бен­ка час­то одоб­ря­ют – он учит­ся хо­ро­шо к се­бе от­но­сить­ся.

10.Если к ре­бен­ку час­то бы­ва­ют сни­схо­ди­тель­ны – он учит­ся быть тер­пе­ли­вым.

11.Если ре­бен­ка час­то под­бад­ри­ва­ют – он при­о­бре­та­ет уве­рен­ность в се­бе.

12.Если ре­бе­нок жи­вет в ат­мо­сфе­ре друж­бы и чувст­ву­ет се­бя не­об­хо­ди­мым – он учит­ся на­хо­дить в этом ми­ре любовь.

13.Не го­во­ри­те пло­хо о ре­бен­ке – ни при нем, ни без не­го.

14.Кон­цент­ри­руй­тесь на раз­ви­тии хо­ро­ше­го в ре­бен­ке, так что в ито­ге пло­хо­му не бу­дет оста­вать­ся ме­с­та.

15.Всег­да при­слу­ши­вай­тесь и отве­чай­те ре­бен­ку, ко­то­рый об­ра­ща­ет­ся к вам.

16.Ува­жай­те ре­бен­ка, ко­то­рый сде­лал ошиб­ку и смо­жет сей­час или чуть поз­же ис­пра­вить ее.

17.Будь­те го­то­вы по­мочь ре­бен­ку, ко­то­рый на­хо­дит­ся в по­ис­ке и быть не­за­мет­ным для то­го ре­бен­ка, ко­то­рый уже все нашел.

18.По­мо­гай­те ре­бен­ку осва­ивать неосвоенное ра­нее. Де­лай­те это, на­пол­няя окру­жа­ю­щий мир за­бо­той, сдер­жан­ностью, ти­ши­ной и лю­бовью.

19.В об­ра­ще­нии с ре­бен­ком всег­да при­дер­жи­вай­тесь луч­ших ма­нер – пред­ла­гай­те ему луч­шее, что есть в вас самих.

А в народе говорят: «На самом деле в отношениях с детьми всё не так сложно: хотите хороших детей – будьте хорошими родителями».

Пам'ятка для батьків 

 

 

 

Слово дитини до батьків

   Дорогі батьки, пам’ятайте, що ви самі запросили мене до своєї родини. Колись я залишу батьківську оселю, але до того часу навчіть мене, будь-ласка, мистецтва бути людиною.  У моїх очах світ виглядає інакше, ніж у ваших. Прошу вас, пояснити мені що кожен із нас у ньому має робити.  Мої почуття ще не дозрілі – прошу, будьте чуйними до моїх потреб. Щоб розвиватися, мені потрібне ваше заохочення, а не тиск. Лагідно критикуйте і оцінюйте, але не мене – лише мої вчинки.  Дайте мені трохи самостійності, дозвольте робити помилки, щоб я на них вчився. Тоді я зможу самостійно приймати рішення у дорослому житті. Прошу, не робіть усього за мене, бо я виросту переконаним у своїй неспроможності виконувати завдання згідно з вашим очікуванням.  Я вчусь у вас усьго: слів, інтонацій голосу, манер. Ваші слова, почуття і вчинки повертатимуться до вас через мене. Тому навчіть мене, будь-ласка, найкращого. Любі мої, я вас дуже – дуже люблю! Покажіть мені, що ви також мене любите.

 

Права та обов'язки батьків 

по вихованню та розвитку дитини

Турбота про підростаюче покоління хвилює не тільки громадськість нашої держави, але й весь світ. 

Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання та розвиток дитини.

Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці згідно із законом України від 26 квітня 2001 р. "Про охорону дитинства" (ст. 12).

Законодавство України, а саме СК в ст. 150, визначає, що батьки зобов'язані виховувати дитину у дусі поваги до прав і свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, зобов'язані поважати дитину, готувати її до самостійного життя.

Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування про неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини, фізичні покарання, а також застосування інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Оскільки батьківські права є правами на виховання дитини, вони надаються батькам до досягнення дитиною повноліття, після чого припиняються. Батьки не можуть передавати будь-кому ці права або відмовлятися від них, але мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.

При неналежному виконанні батьками (одним із них) обов'язку по вихованню дітей або зловживанні батьківськими правами дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов'язків щодо неї. Вона має право звертатися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій. Дитина має також право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо До суду, якщо вона досягла 14-річного віку. Законодавчо встановлений принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей, і жоден із них не має будь-яких переваг. Питання щодо виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не заважає нормальному розвиткові дитини.

Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим із них, хто проживає окремо від дитини. Той із батьків, хто проживає з дитиною, у разі його ухилення від виконання договору зобов'язаний відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану другому з батьків. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування, зокрема якщо хтось із них перебуває у надзвичайній ситуації (лікарні, місці затримання та позбавлення волі тощо).

 Згідно зі ст. 154 СК України батьки мають право на самозахист дитини, повнолітніх дочки та сина. Батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина, дочки як законні представники без спеціальних на те повноважень. Вони мають право звернутися за захистом прав та інтересів дітей і тоді, коли відповідно до закону вони самі мають право звернутися за таким захистом.

Неповнолітні батьки мають такі ж права та обов'язки щодо дитини, як і повнолітні, й можуть їх здійснювати самостійно, а по досягненні неповнолітніми батьками чотирнадцяти років мають право на звернення до суду за захистом прав та інтересів своєї дитини. Неповнолітні батьки у суді мають право на безоплатну правову допомогу.

На органи опіки і піклування покладено вирішення спорів щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї. Так, за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкування з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших питань, що мають істотне значення для справи. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим для виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від неї.

Якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий із батьків має право на звернення до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це стосується інтересів дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

За заявою заінтересованої особи суд може зупинити виконання рішення органу опіки та піклування до вирішення спору.

У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним.Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.