Здоров'я дитини

Обережно кліщі!

З настанням теплих сонячних днів багато хто проводить час на природі. Але не варто забувати, що з першими промінцями сонця в парках та лісах оживають і їхні мешканці - кліщі. Звісно, ставити табу на приємних прогулянках не варто, але вивчити поведінку кліщів та знати як боротися у випадку присмоктування обов'язково треба.

У природі сезонна активність кліщів спостерігається з березня по листопад, має два виражених піки активності – в квітні - травні та серпні - вересні. Кліщі можуть нападати на людину у будь-який час дня і ночі, в будь-яку погоду.

Живляться кліщі кров’ю людей та тварин, занурившись хоботком глибоко в шкіру. Кровосмоктання кліща може тривати до 12 діб. Напившись крові людини або тварини кліщ відпадає самостійно для відкладання яєць в ґрунт.

Як відбувається напад кліща?

Кліщі присмоктуються до людей не лише під час перебування на природі, але й через деякий час, після відвідування зеленої зони, залишившись на одязі, речах. Існує ризик нападу кліщів в електричці, в автобусі, якщо поряд є попутники, які повертаються з лісу. Крім того, кліщі можуть заноситись до житла людини з букетами квітів, собаками, іншими тваринами.

Куди найчастіше присмоктується кліщ?

Причепившись до одягу людини, кліщі переповзають на тіло і присмоктуються до місць з найбільш тонкою шкірою: за вухами, на шиї, пахвами, в паховій області. Тому, повернувшись додому, обов’язково огляньте себе на наявність кліщів.

Чи можна не помітити напад кліща?

Кліщ разом зі слиною виділяє анестезуючу рідину, що робить укус практично безболісним, і тільки через декілька годин виникає відчуття болю. Дорослих кліщів, що присмокталися, як правило, можливо помітити через 2-3 дні: в місці наявності кліща з’являються припухлість, свербіж, почервоніння, сам кліщ збільшується у розмірах. Нападають і зовсім маленькі, майже прозорі німфи (статевонезріла стадія кліща), що часто для людини залишається не помітним.

Кліщ присмоктується протягом 15-20 хвилин. Якщо його помітити одразу, буде легше видалити. Чим більше часу пройшло від присмоктування кліща, тим більша вірогідність зараження.

Чому напад та укус кліща є небезпечним?

Кліщі на території області є переносниками хвороби Лайма (іксодовий кліщовий бореліоз) серед людей, піроплазмоз серед собак, в умовах України – ще й кліщовий енцефаліт, туляремію тощо. Від хворої людини до здорової збудники цих захворювань не передаються.

Що робити, якщо на людину напав кліщ?

Якщо до тіла людини присмоктався кліщ, слід зняти, як можна швидше. В місті Кіровограді цілодобово працюють травмпункти, де кліща видалять, оброблять місце укусу, нададуть рекомендації: травмопункт дитячої обласної лікарні (м. Кіровоград, вул. Преображенська, 79); травмопункт КЗ «Кіровоградська міська лікарня швидкої медичної допомоги» (м. Кіровоград, вул. Короленка, 56).

Чи можна видалити кліща самостійно?

При відсутності можливості звернутись до лікаря, видалення проводять самостійно: розхитуючи кліща з боку вбік пальцями, обгорнутими марлевою серветкою, пінцетом чи петлею з нитки, яку слід закріпити між хоботком кліща та шкірою людини, слід повільно його видалити разом з хоботком. Після видалення кліща місце присмоктування змастити 3% розчином йоду, спиртом або одеколоном. Якщо хоботок залишився в ранці, його видаляють стерильною голкою. Після видалення слід ретельно вимити руки з милом.

Що робити з видаленим кліщем?

Видаленого кліща слід помістити на шматок вологої марлі у флакон, пробірку, інший чистий скляний посуд, щільно закрити кришку.

За направленнями лікарів лікувально-профілактичних закладів в державній установі «Кіровоградський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» (м. Кіровоград, вул. Тобілевича, 24) проводяться лабораторні дослідження кліщів, знятих з людей, на наявність збудників іксодового кліщового бореліозу.

За затвердженими методиками лабораторному дослідженню підлягають лише статевозрілі, живі та непошкоджені кліщі. Критерієм відбору кліщів для дослідження є також кількість крові в тілі кліща, що залежить від термінів перебування на тілі людини.

Чи потрібно спостереження за станом здоров’я після видалення кліща?

Всім особам, що підпали під напад кліща, рекомендується проводити щоденно термометрію протягом двох тижнів і слідкувати за самопочуттям. У разі появи будь-яких ознак захворювання: підвищення температури тіла, почервоніння, припухлості на шкірі в місці укусу звертатись до лікаря-інфекціоніста.

Як захистити себе від нападу кліщів?

При відвідуванні місць, де можуть бути кліщі, рекомендується:

• одягатися в світлий однотонний, з довгими рукавами, щільно прилягаючий до тіла одяг, щоб було легше помітити повзаючих кліщів. Голову слід покривати головним убором;
• проводити під час прогулянки само- та взаємоогляди через кожні 2 години та ще раз вдома. Особливо ретельно потрібно обстежувати ділянки тіла, покриті волоссям;
• звільнити від сухої трави, гілок, хмизу в радіусі 20-25 м місце для привалів, нічного сну на природі;
• вдома одразу змінити одяг, білизну, ретельно їх оглянути, випрати та випрасувати. Не можна залишати цей одяг біля ліжка чи спати в ньому. Витрушування одягу не позбавляє від кліщів;
• якщо разом з вами на природі перебував ваш пес - його теж слід оглянути на наявність кліщів до того, як впустити до помешкання.
• використовувати репеленти (засоби, що відлякують кліщів). Препарати слід купувати в аптечній мережі, наносити відповідно до інструкції. Користуватись репелентами слід з урахуванням особливостей свого організму. При виникненні алергічних реакцій необхідно звертатись до лікарів.

Туберкульоз: симптоми, причини захворювання, профілактика

    Туберкульоз – інфекційне захворювання людини, тварини, риб, яке викликається бактерією туберкульозу (паличкою Коха).Туберкульоз не має «адреси», «посади», не має «паспорта», не розрізняє соціального статусу і однаково небезпечний для усіх.Туберкульозом захворіти може кожен!Як показали проведені дослідження, сьогодні має місце недостатня інформованість населення України з питань профілактики, лікування та боротьби з туберкульозом. Щоб зупинити та перемогти туберкульоз усі мають зрозуміти, що без обізнаності населення про туберкульоз, боротьба з ним приречена на невдачу.В Україні в 1995 р. зареєстрована епідемія туберкульозу, яка і донині невпинно прогресує. За роки епідемії показник захворюваності на туберкульоз збільшився в 1,7 рази, смертності – в 1,5 рази. Кількість хворих на туберкульоз складає близько 1,4% населення України. Україна по рівню смертності від туберкульозу займає перше місце в Європі.Джерело інфекції – хвора людина (на відкриту бактеріальну форму туберкульозу), 55 видів птахів, а також заражені продукти тваринного і рослинного походження, ґрунт, органічні і неорганічні речовини, в яких живе, розмножується та зберігається збудник туберкульозу. Туберкульозна паличка вражає всі органи і системи людського організму.

Шляхи передачі

Найчастіше зараження туберкульозом відбувається повітряно-крапельним, повітряно-пиловим, рідше харчовим, контактно-побутовим шляхом. Бактерії туберкульозу можуть виділятися під час кашлю з мокротинням, слиною, а також під час співу, розмови. Зараження може відбуватися під час безпосереднього контакту з хворим (під час поцілунків) і опосередковано (через забруднені предмети вжитку – книги, рушники, посуд, продукти, особливо молочні). За добу хворий з легеневою формою туберкульозу виділяє 15-20 млн. бактерій туберкульозу. Одна хвора людина може інфікувати за рік 10-15 осіб.

Збудник туберкульозу дуже стійкий до впливу навколишнього середовища: у ґрунті зберігається до 1-2 років, у виличному пилу – до 10 діб, річковій воді – до 5 міс., в умовах кімнатної температури (темному місці) залишається життєздатним протягом 4 міс., при розсіяному світлі – до 1,5 міс. Ультрафіолетове проміння вбиває його через 2-3 хв., кип’ятіння – протягом декількох хвилин.

ОСНОВНІ СИМПТОМИ ЗАХВОРЮВАННЯ:

- кашель понад 2 тижні;- підвищена температура тіла;- утруднене дихання;- біль у грудях;- поганий апетит;- постійна слабкість;- безпричинна втрата ваги;- підвищена пітливість, особливо вночі;- кровохаркання (наявність крові у мокротинні, що виділяється при кашлі). На ранніх стадіях хвороби кашель може бути відсутній. Усі ці симптоми можуть бути проявами інших захворювань, але перш за все треба думати про туберкульоз.Коли туберкульозні бактерії потрапляють в організм людини з нормальним станом імунітету, активне захворювання найчастіше не розвивається. Людина інфікована, але здорова!Найбільшу вірогідність захворіти має людина, у якої під час «зустрічі» з туберкульозною паличкою знижений, слабкий імунітет.На стан імунітету впливають: нераціональне харчування, зловживання алкоголем, тютюном, наркотична залежність, ВІД/СНІД, важкі фізичні та психічні навантаження, стрес, наявність хронічних захворювань, погані умови життя.Високий ризик захворіти мають діти, особливо раннього віку (їх імунна система ще не сформована) та люди похилого віку (через вікове ослаблення імунітету).Для профілактики туберкульозу обов’язково необхідна вакцинація дітей (на 3-5 день у пологовому будинку) і їх ревакцинація – 7 і 14 років.Обстеження та лікування туберкульозу в Україні безкоштовне!На весь період лікування хворого на туберкульоз за ним зберігається місце роботи (Закон України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз» від 05.07.01 р. №2586-ІІІ ст.20).Щоб не захворіти на туберкульоз в умовах епідемії, слід повноцінно харчуватись, не мати шкідливих звичок, займатись спортом і загартовуватися.ТУБЕРКУЛЬОЗ ВИЛІКОВНИЙ при умові раннього виявлення, ефективного лікування та дотримання рекомендацій лікаря.Туберкульоз не виліковується – якщо перервати лікування, вживати протитуберкульозні препарати хаотично, зловживати алкоголем, наркотичними засобами, внаслідок чого розвивається така форма туберкульозу (хіміорезистентна), яка не піддається лікуванню протитуберкульозними препаратами.Не займайтесь самолікуванням!Жодні відомі народні засоби не можуть вилікувати туберкульоз. Їх можна використовувати як доповнення до основного лікування після консультацій з лікарем.

ЯК ВБЕРЕГТИСЬ ВІД ТУБЕРКУЛЬОЗУ

1. Якщо Ви більше 2 тижнів почуваєтеся погано, Вас турбує кашель, маєте знижений апетит, підвищену температуру, пітливість, особливо вночі, задуху, кровохаркання НЕГАЙНО зверніться до свого дільничного лікаря-терапевта. Головне – вчасно звернутися за допомогою.

2. Чим раніше виявлений хворий на туберкульоз, тим більше шансів у хворого на повне вилікування.

3. Своєчасно виявлений хворий, що одержує повноцінне лікування, через 6-8 тижнів не є джерелом інфекції. Вчасно розпочате лікування є запорукою повного вилікування. Категорично забороняється переривати лікування!1. При порушенні режиму лікування хвороба переходить у хронічну форму, яку вилікувати дуже важко.

4. Навіть коли людина почуває себе добре, варто один раз на два роки пройти флюорографічне обстеження.3. Один раз на рік флюорографічно обстежуються особи з так званої «групи ризику» щодо туберкульозу (хворі на часті пневмонії, цукровий діабет, виразкову хворобу шлунку та 12-палої кишки, ВІЛ-інфіковані та інші).

5. Щоб не захворіти на туберкульоз в умовах епідемії необхідно повноцінно харчуватись, не мати шкідливих звичок, займатись спортом і загартовуватись, проводити більше часу на свіжому повітрі, утримувати квартиру в чистоті, частіше провітрювати.

6. Провокують захворювання надмірне захоплення вегетаріанством, зловживання різними дієтами.

7. Уникайте покупок продуктів тваринництва, які не пройшли ветеринарного обстеження (особливо на стихійних ринках). Строго дотримуйтесь правил особистої гігієни при використанні молока і м’яса, надійно піддавайте їх термічній обробці. Не купляйте молочні продукти, фасовані у нестерильний, раніше вживаний пластиковий посуд.

ЯКЩО ХВОРИЙ ВДОМА

1. Хворий на туберкульоз стає джерелом захворювання своїх рідних, особливо дітей.

2. Негайно госпіталізувати хворого з відкритою формою туберкульозу.

3. Особам, що проживають разом з хворим, негайно звернутись до лікаря.

4. Якщо хворий не госпіталізований:- виділити окрему кімнату або окремий куток і відгородити ширмою;- обов’язково ізолювати дітей від хворого;- хворому обов’язково виділити: окреме ліжко, постіль, білизну, посуд, засоби особистої гігієни, які після забруднення знезаражують, а постіль і носильний одяг прасують;- хворий вдома повинен мати дві індивідуальні плювальниці;- хворий туберкульозом під час кашлю повинен прикривати рот і ніс серветкою, що значно зменшить кількість інфекційних краплин, які потрапляють у повітря.

5. Особливу увагу звертайте на дотримання хворим правил особистої гігієни.

БУДЬТЕ ЗДОРОВІ!

Ботулізм: симптоми, причини захворювання, профілактика

Ботулізмом – це гостре токсико-інфекційне захворювання , що розвивається в результаті попадання в організм людини ботулотоксину, який  виробляє бактеріїя Clostridium botulinum. Ботулотоксин  належить до найбільш сильних отруйних біологічних речовин.

Найчастіше причиною зараження ботулізмом стає вживання консервованих в домашніх умовах забруднених спорами збудника продуктів: овочів, грибів, м'ясних виробів та солоної риби. В даний час випадки захворювання стають частішими зважаючи на поширення домашнього консервування. Найчастіше ботулізмом хворіють особи з вікової групи 20-25 років.

Інкубаційний період ботулізмом рідко перевищує добу, найчастіше, складаючи кілька годин (4-6). Однак іноді може затягуватися до тижня і 10 днів. Тому спостереження за всіма людьми, які вживали одну їжу з хворим, триває до 10 діб.

Гастроентерологічний варіант захворювання зустрічається найбільш часто і протікає по типу харчової токсикоінфекції, з болем в епігастрії, нудотою і блювотою, діареєю,  а також нерідко хворі скаржаться на розлад проковтування їжі («ком у горлі»). Початковий період  зараження ботулізмом характеризується розладами зору: затуманення,  втрата чіткості і зниження гостроти зору. Іноді виникає гостра далекозорість. Найнебезпечнішим за течією варіантом початкового періоду ботулізмом є гостра дихальна недостатність Клінічна картина ботулізму в розпал захворювання досить специфічна і характеризується розвитком парезів і паралічів різних груп м'язів. Ботулотоксин сприяє параліч і парезів мімічної мускулатури, викликаючи асиметрія особи, дісмімію. У цілому відзначається загальна слабкість, нестійкість ходи. Зважаючи парезу кишкової мускулатури розвиваються запори.

При підозрі на ботулізм проводиться обов'язкова госпіталізація у відділення з можливістю підключення апарату ШВЛ, з метою попередження і своєчасної допомоги в разі розвитку небезпечних для життя ускладнень. Найпершим лікувальним заходом, виробленим в першу добу захворювання, є промивання шлунка за допомогою товстого зонда.

Профілактичні заходи проти ботулізму  – це суворе дотримання санітарно-гігієнічних норм при виготовленні консервів, стерилізації посуду для заготовляння продуктів довгостроково зберігання. Рибні та м'ясні продукти повинні консервуватися виключно в свіжому і ретельно очищеному від частинок грунту вигляді. Консервація перестиглих плодів неприпустима. Консервування в домашніх умовах повинно здійснюватися в суворій відповідності з рецептурою при достатній концентрації солі і кислоти у відкритій для доступу кисню посуді.

Профілактика поліомієліту

   Поліомієліт – це вірусне інфекційне захворювання, що уражує шлунково-кишковий тракт та центральну нервову систему і викликає, переважно, паралічі кінцівок. В окремих випадках, ураження головного мозку може спричинити параліч органів дихання, шо викликає смерть хворого.

   Як можна заразитися вірусом поліомієліту?

   Джерелом інфекції є хворі на паралітичні та непаралітичнІ форми поліомієліту або вірусоносії. Передача збудника поліомієліту відбувається від людини до людини. Виділення вірусу із глотки і з фекаліями починається вже в інкубаційний період, який триває в середньому 5-12 днів (можливі коливання від 2 до 35 днів]. Після появи перших симптомів захворювання вірус продовжує виділятися з фекаліями. Основний механізм передачі вірусу фекально-оральний. Вірус може передаватися через брудні руки, іграшки, інфіковану воду та їжу, а також переносниками (мухами). Слід пам'ятати, що вірус поліомієліту може тривалий час зберігатися у навколишньому середовищі - до 3-4 місяців у воді, до 6 місяців з фекаліями в грунті.

   Також можлива передача вірусу повітряно-крапельним шляхом. Заразними при поліомієліті є виділення і верхніх дихальних шляхів та випорожнення.

   Як довго є заразним хворий па поліомієліт?

   З верхніх дихальних шляхів вірус виділяється тільки в гострому, препаралітичному періоді, з випорожненнями - триваліший час. Найбільш Інтенсивне виділення вірусу від хворого відбувається в перші 2 тижні захворювання, але може продовжуватися до 4-6 тижнів від початку захворювання.

   Клінічні симптоми поліморфні. У понад 90% інфікованих осіб інфекція є безсимптомна, у 4-8% захворювання перебігає в абортивній формі без рухових порушень з боку кінцівок. Абортивна форма поліомієліту може проявлятися у вигляді гострої респіраторної інфекції, гострої кишкової інфекції, у 1% хворих розвивається серозний менінгіт. Лише у 1-10 з кожних 1000 сприйнятливих до захворювання осіб (0,1-1,0%) розвивається паралітична форма хвороби з ураженням мотонейронів клітин переднього рогу спинного мозку з наступним стійки  випадінням їх функцій, розвитком паралічів і парезів.

Клінічні симптоми паралітичних форм поліомієліту: гострий початок захворювання, підвищення температури тіла, головний біль, біль у горлі, нежить, диспепсичні розлади (блювота і проноси). Розвиток гострих в'ялих паралічів виникає від декількох годин до 1-5 днів, частіше страждають проксимальні відділи кінцівок. Парези і паралічі мають асиметричне «мозаїчне» розташування, відзначається знижений тонус м'язів, уражуються м'язи ніг, рук, тулуба, виникає зміна ходи, знижуються сухожильні рефлекси, чутливість зберігається, швидкий розвиток атрофії м'язів.

   Як попередити зараження на поліомієліт?

   Необхідна ізоляція осіб, що прибули і країн, де реєструються випадки поліомієліту, з обов'язковим їх дворазовим обстеженням. На контактних осіб накладається карантин терміном 21 день з моменту ізоляції хворого. В осередку інфекції проводять поточну та заключну дезінфекцію з використанням дезінфікуючнх засобів. Рекомендоване часте миття рук з милом, провітрювання приміщень декілька разів на день, проведення вологого прибирання приміщень.

   Основним профілактичним засобом є специфічна імунопрофілактика.    

   Поліомієліт невиліковний, але йому можна запобігги за допомогою вакцинації Введення в практику вакцин проти поліомієліту забезпчило швидке зниження захворюваності, а на багатьох територіях повну ліквідацію хвороби.

   Україна з 2002 року була вільною від «дикого» поліовірусу. В умовах активної міграції населення існує можливість ввезення «дикого» поліовірусу з ендемічних регіонів.

   Планові профілактичні щеплення проти поліомієліту в нашій країні проводяться зігідно із Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб»  від 06.04.2000р. № І645-ІІІ та наказу МОЗ України від 11.08.2014р. № 551 «Про удосконалення проведення профілактичних щеплень в Україні». Планова імунізація дітей здійснюється інактнвованою та живою поліомієлітною вакцинами.

   Інактивована вакцина для профілактики поліомієліту (ІПВ) застосовується для перших двох щеплень з 2-х місячною віку з інтервалом 2 місяці, а при протипоказаннях до введення оральної живої поліомієлітної вакцини (ОПВ) - для усіх наступних щеплень за Календарем. Вакцина ОПВ застосовується для 3-6 щеплень (3-ї вакцинації та вікових ревакцинацій у 18 місяців, 6 та 14 років) при відсутності протипоказань до оральної поліомієлітної вакцини.

   Профілактичні щеплення індукують в організмі людини розпиток імунологічної пам'яті та готовність до ефективної вторинної відповіді, яка запобігає розвиткові хвороби при повторному інфікуванні цими збудниками, навіть, якщо це відбудеться через багато років з моменту вакцинації.

   Перед проведенням щеплень дитину оглядає лікар, вимірює температуру тіла та оформляє в медичній документації письмовий дозвіл на імунізацію.

   Шановні батьки!  Ви повинні пам'ятати про можливість ураження  Вашої дитини вірусами поліомієліту, тому треба робити все можливе шодо дотримання правил особистої гігієни і своєчасною проведення профілактичних щеплень, аби запобігти нещастю.

   Терміново звертайтесь за медичною допомогою,  якщо у дитини, раніше не вакцинованої проти поліомієліту, спостерігається висока температура,  головний біль, біль у горлі, м'язах та кістках, нежить блювота, раптове порушення ходи.

Пам’ятка для батьків
Як попередити авітаміноз у дітей?

     Сонячні промінчики зігрівають повітря вже зовсім по-весняному. Здавалося б – живи і радій! Однак голову від подушки відірвати стає все важче і важче, та й сил не залишається майже ні на що. Знайома картина? Знайомтеся – його величність Авітаміноз. І, на превеликий жаль, авітаміноз у весняний період у дітей – явище не менш поширене, ніж у дорослих. 
     І цю справу ні в якому разі неприпустимо пускати на самоплив, не надаючи проблемі особливого значення. Адже дитячий організм інтенсивно росте, а значить і вітаміни йому потрібні постійно. А нестача вітамінів, мінералів і мікроелементів вельми негативно позначається на розвитку дитини і на роботі всіх органів і систем його організму. І складно передбачити, якими ускладненнями для вашої дитини може обернутися авітаміноз. 
     Лікарі радять батькам негайно бити тривогу в тому випадку, якщо вони виявлять у дитини такі проблеми, як:

1. Підвищена стомлюваність дитини. Уважні батьки обов'язково помітять, що дитина стала швидко втомлюватися, весь час норовить прилягти. У дітей старшого віку можуть початися проблеми з успішністю в школі, неуважність уваги, погіршення пам'яті.

2. Порушення сну. Авітаміноз може дати про себе знати порушеннями сну. В одних дітей може спостерігатися підвищена сонливість, у інших – безсоння.

3. Проблеми з яснами. Ще одним вельми достовірною ознакою авітамінозу найчастіше стають кровоточать ясна. Причому у важких випадках кров залишається не тільки на зубній щітці, але й навіть на м'якій їжі. У цьому випадку батьки повинні якомога швидше звернутися за медичною допомогою.

4. Простудні захворювання. У тому випадку, якщо дитина починає часто хворіти на простудні захворювання, батьки також повинні задуматися про можливість авітамінозу. На жаль, дуже часто хворобливість дитини батьки списують на ослаблений імунітет. І ніхто не пов'язує ці два поняття – авітаміноз і ослаблений імунітет – між собою. І дуже даремно. До речі кажучи – саме нестача вітаміну С і призводить до зниження роботи імунної системи.

5. Деякі інші захворювання. У тому випадку, якщо в організмі дитини не вистачає вітамінів групи В, можливий розвиток захворювань серцево-судинної системи, підшлункової залози, нервової системи, кон'юнктивіту. І точно встановити причину, яка спровокувала розвиток цих захворювань, практично неможливо. Тому набагато розумніше намагатися запобігти авітаміноз, ніж потім лікувати його наслідки.

6. Мала вага і зріст дитини. Звичайно ж, природні і спадкові чинники грають величезну роль. Але в тому випадку, якщо ваша дитина надмірно повільно набирає вагу або зростає, обов'язково задумайтеся – а чи немає у неї авітамінозу?

І пам'ятайте про те, що у весняний час проблема авітамінозу стоїть особливо гостро. Тому і прояви можуть розвинутися вкрай швидко. Подбайте про профілактику авітамінозу своєчасно. Причому і про всю іншу сім'ю забувати також не варто.

Вітамінно-мінеральні комплекси

     Звичайно ж, вирішення цієї проблеми є, і воно зовсім поруч. Сучасна фармакологія пропонує різноманіття самих різних вітамінних комплексів. В принципі, вітамінно-мінеральні комплекси стали доступними людям відносно недавно – приблизно 50 років тому. Саме цим і оперують супротивники фармакологічних вітамінних препаратів: «адже жили раніше люди без вітамінів, і нічого! І такого слова, як авітаміноз, не було в арсеналі медиків тих часів апріорі». 
     І дійсно – поняття «авітаміноз» не було. Зате була така страшна хвороба, як цинга. Обов'язковими супутниками подібного захворювання були найсильніший занепад сил, млявість, втрата зубів, різні масові кровотечі, а як сумний підсумок – смерть людини. А адже цинга є не що інше, як остання стадія авітамінозу. 
     Тому не варто відкидати досягнення сучасної фармакології. Однак в іншу крайність впадати також не варто – вітаміни не цукерочки, і є їх безконтрольно ні в якому разі не можна. Передозування вітамінів не менш небезпечна для дитячого організму, ніж його нестача. Всі вітамінно-мінеральні комплекси дитині повинен призначати його лікуючий лікар – педіатр, який обізнаний про стан здоров'я дитини та її індивідуальних особливостях організму. 

Правильний раціон харчування

     Однак вітамінно-мінеральні комплекси – це не єдина панацея. Дуже важливо правильно збалансувати раціон харчування дитини. Навесні він повинен бути збагачений продуктами, які у великій кількості містять вітаміни і мікроелементами, так необхідні маляті. Дитячі лікарі-дієтологи радять звернути особливо пильну увагу на меню дитини.
     Молочні продукти повинні складати не менше 40% усього раціону харчування. Причому актуальні всі молочні продукти – молоко, кефір, ряжанка, сметана, йогурти. Зрозуміло, слід віддати перевагу продуктам, що не містить штучних барвників. У молоці міститься велика кількість кальцію, який сприяє засвоєнню всіх інших вітамінів. 
     Також необхідно стежити за тим, щоб у раціоні харчування дитини  була достатня кількість тваринного білка. Він просто необхідний для її  повноцінного розвитку та функціонування його організму. Але не забувайте про те, що всі м'ясні страви для дитини повинні проходи  ти ретельну термічну обробку.