Концепція розвитку

Червоноярського навчально-виховного комплексу
"загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад"

І. Загальні положення

Пріоритетним напрямком сучасної освітньої системи України, що підтверджено сучасними державними законами та нормативними документами, є доступ до якісної освіти, до найкращих світових  здобутків у освітній галузі.

Новий Державний стандарт початкової освіти, базової і повної загальної середньої освіти орієнтує педагогів на перехід від декларування переваг особистісної моделі до її практичного впровадження. Визначено вимоги до навчальних досягнень учнів, які відповідають змісту і структурі предметних компетентностей  (учень знає, розуміє, застосовує, аналізує, виявляє ставлення, оцінює, тощо). Разом із предметною підготовкою за роки здобуття загальної середньої освіти діти мають оволодіти ключовими компетентностями,  до яких, згідно з міжнародними домовленостями, віднесено: уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами; математична і базова компетентності в галузі природознавства і техніки; інформаційно-комунікаційна; соціальна і громадянська; загальнокультурна; підприємницька; здоров’язберігаюча.  Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно орієнтованого, компетентнісного та діяльнісного підходів.  Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок учня, застосування здобутих знань у практичній ситуації, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища.

  Основна мета діяльності навчального закладу – це безперервний процес підвищення ефективності навчально-виховного процесу з одночасним урахуванням потреб суспільства, потреб особистості учня. Цьому сприяє застосування новітніх досягнень педагогіки та психології, використання інноваційних технологій навчання, комп’ютеризація навчально-виховного процесу.

   Навчально-виховний процес навчального закладу процес спрямований на формування у випускника школи якостей, необхідних для життєвого та професійного визначення:

• Орієнтації у сучасних реаліях і підготовленості до життя у ХХІ столітті.
• Здатність до самовизначення, саморозвитку, самоосвіти.
• Вільне володіння іноземними мовами.
• Наявність життєвого досвіду спілкування, роботи в колективі, під керівництвом, самостійно, з літературою.
• Високий рівень освіченості, культури, здатність до творчої праці, професійного розвитку,  застосування комунікативних компетенцій, упровадження у своїй діяльності ІКТ.
• Вільне володіння комп’ютером,  високий рівень культури користування ІКТ.
•  Готовність до вибору професії відповідно до своїх здібностей та можливостей, потреб ринку праці.
• Сформовані трудова та моральна життєва мотивації, активна громадянська і професійна позиції.

   Досконале володіння ІКТ та розвинуті комунікативні здібності зумовлюють досягнення життєвого успіху, позитивного соціального іміджу особистості у сучасному суспільстві. Тому розвиток та практичне застосування саме комунікативних та інформаційно-комунікаційних компетенцій  учнів в умовах особистісно зорієнтованого і діяльнісного підходів є ключовими положеннями Концепції навчального закладу.

  Варто зазначити, що у сучасних умовах міжособистісна комунікація є не лише умовою соціального буття людини, але і найважливішою складовою професійної діяльності фахівця. У цих умовах кваліфікованість та успішність виконання професійних завдань залежить від якості взаємодії з людьми в конкретних соціокультурних та професійних ситуаціях.

  Комунікативна компетентність  – здатність особистості застосовувати у конкретному виді спілкування знання мови, способи взаємодії з людьми, які оточують її та перебувають на відстані, навички роботи у групі, володіння різними соціальними ролями. Складовими комунікативної компетентності є комунікативні здібності, комунікативні вміння, комунікативні знання.

   Комунікативно-особистісний потенціал є інтегруючим компонентом соціального інтелекту як складового потенціалу особистості, що визначається її можливостями у сфері міжособистісної взаємодії, які реалізуються за наявності у людини комунікативних здібностей, умінь та навичок. Під соціальним інтелектом мають на увазі здатність людини розуміти не лише саму себе, а й інших людей, їхні взаємовідносини і прогнозувати міжособистісні події. Комунікативна культура розглядається як сукупність знань, умінь, навичок забезпечення взаємодії людей у конкретній соціокультурній ситуації, сформованість певних здібностей. Комунікативна компетентність є рівнем комунікативної культури, що забезпечує результативність поведінки в певних умовах. А тому одним із пріоритетних  завдань сучасної школи є розвиток саме комунікативних компетентностей  учнів, у тому числі:

• толерантність;
• висока комунікативність;
• творча активність;
• рефлективність.

       Сучасний світ – світ інформаційних технологій,  доступ до скарбниць науки  нам дарують засоби масових комунікацій: доступ до бібліотечних матеріалів; користування різноманітними навчальними програмами;  відвідування величезної кількості закладів, які мають власні акаунти в Інтернеті; участь у оффлайнових та онлайнових семінарах, конкурсах, конференціях, міжрегіональних та міжнародних проектах; дистанційне навчання; створення власних презентацій; віртуальні екскурсії музеями і виставочними залами; можливість інтерактивного спілкування з жителями будь- якого куточка планети; ефективна обробка та збереження інформації та інш. Можливості ІКТ безмежні, тому однією із першочергових задач школи є підготовка учнів до життя та діяльності в умовах інформаційного суспільства, сформувати у них навички самостійного пошуку, оцінювання та систематизації інформації, культури спілкування та безпечного користування Інтернетом.

  Разом з тим успішній діяльності сучасного навчального закладу сприяє інформатизація самого навчально – виховного процесу та управління закладом.

Актуальність проблеми впровадження інформаційних технологій в управлінську діяльність та освітній процес зумовлена деякими суперечностями:

• між підвищенням вимог до якості професійної діяльності освітян у галузі інформаційних технологій і непідготовленістю педагогічних кадрів;
•  між існуючими теоретичними передумовами інформатизації освіти та недостатньою розробленістю науково-методичних і практичних аспектів підвищення кваліфікації педагогів із проблеми інформаційних технологій навчання та інформатизації управління закладом освіти.

В основу Концепції покладено системний підхід, спрямований на розв’язання проблеми створення, розвитку та використання інформаційних та комунікаційних технологій у Червоноярській ЗШ І-ІІІ ступенів.

Інформатизація управлінської діяльності спрямована на автоматизацію роботи, створення єдиного інформаційного освітнього простору закладу, оперативне одержання необхідної інформації, ефективне використання комп’ютерної та телекомунікаційної техніки, що має на меті досягнення ефективного управління якістю педагогічного процесу.

Створення єдиного інформаційного освітнього простору ґрунтується на таких принципах як:

• інформаційна й аналітична відкритість, доступність;
• прогнозування;
• гнучкість управління;
• оптимальність функціонування закладу в системі освіти;
• відокремленість функцій управління.

Використання нових інформаційних технологій у процесі управління якістю освітнього процесу передбачає реалізацію такого комплексу педагогічних умов:

1)  використання психолого-педагогічних закономірностей та принципів в процесі навчання школярів та підвищення кваліфікації педагогів із проблеми сучасних інформаційних технологій;

2) мотивування діяльності педагогів щодо використання сучасних інформаційних технологій в освітньому процесі;

3)  наявність єдиного інформаційного освітнього простору, що динамічно розвивається,  в навчальному закладі.

ІІ. Мета та завдання

Мета: створення цілісної системи розвитку комунікативної та комунікаційної культури учасників НВП.

На реалізацію визначеної мети спрямовані основні завдання діяльності:

• розробка, апробація та впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних та комунікативних технологій у навчально-виховному процесі та в управлінській діяльності Червоноярської ЗШ І-ІІІ ступенів.
• забезпечення застосування інформаційних технологій в навчально-виховному процесі та управлінській діяльності закладу освіти;
• створення єдиного інформаційного простору закладу освіти з подальшою інтеграцією його в систему відкритої освіти;
• розробка технологій застосування окремих складових інформатизації управління загальноосвітнім навчальним закладом та механізму створення і користування базами даних;
• забезпечення мультимедійного супроводу навчальних занять на основі використання ресурсів шкільного кабінету інформаційних технологій (відео-, медіатека, мережа Інтернет);
• впровадження у навчально-виховний процес новітніх інформаційних технологій навчання;
• введення в практику роботи вчителів методу проектів, як однієї з компетентнісно зорієнтованих технологій навчання та виховання учнів;
• впровадження заходів  у навчальній та виховній діяльності, спрямованих на розвиток письмової та усної комунікації, навичок роботи в групі, самопрезентації, ораторського мистецтва  учнів;
• створення шкільного середовища, що сприятиме прагненню учнів до самопізнання, самоаналізу, саморозвитку.

Основними очікуваними результатами вирішення цих завдань є:

• формування культури спілкування та інформаційної культури учасників навчально-виховного процесу;
• автоматизація типових операцій;
• впорядкування інформаційного обміну баз даних;
• автоматизація збору даних і статистичних звітів, що періодично формуються за визначеними формами;
• можливість надання в оперативному режимі аналітичним службам, керівникам та іншим суб’єктам педагогічного процесу інформації про стан та тенденції розвитку того або іншого напряму діяльності для прогнозування та прийняття управлінського рішення;
• мотиваційний аспект набуття знань учнями;
• розвиток соціальної та комунікативної активності учнів;
• формування в  учнів навичок ефективного спілкування;  
• створення безпечного толерантного шкільного середовища;
• формування системи моніторингу освітнього процесу з метою аналізу стану та динаміки розвитку закладу освіти.
• надати доступ педпрацівникам та учням до світових інформаційних ресурсів та технологій;
• створити навчально-методичні комплекси, видати методичні посібники та рекомендації щодо використання ІКТ  в НВП та управлінні закладом;
• оснастити заклад сучасними навчальними та управлінськими комп’ютерними комплексами;
• сформувати інформаційну культуру учасників НВП;
•    підняти навчально-виховний процес на новий якісний рівень.

ІІІ. Зміст діяльності

  Загальними засадами визначення нового змісту освіти є гуманізація, диференціація, інтеграція, науковість, широке застосування новітніх інформаційних технологій, педагогіки плюралізму і партнерства.

 В основу змісту діяльності школи покладено систему наук, які дозволяють формувати у учнів цілісне сприйняття світу, визначення сфери діяльності відповідно до своїх здібностей і можливостей.

  Напрям діяльності з інформатизації навчально-виховного процесу передбачає розробку та апробацію методик застосування комп’ютерних засобів навчання в процесі вивчення навчальних предметів відповідно до виду навчальної діяльності. Також буде впроваджена  робота зі  створення  медіатеки навчальних занять із метою забезпечення інформаційного супроводу процесу навчання.

       Напрям діяльності школи з інформатизації управлінської діяльності є логічним продовженням роботи адміністрації школи з використання створеного у закладі освіти  автоматизованого робочого місця директора школи та заступників із навчально-виховної роботи і передбачає визначення інших доцільних для автоматизації напрямів управлінської діяльності з метою розробки власного або апробації існуючого програмного забезпечення. У цьому напрямі діяльності буде здійснюватися розробка механізму складання та використання великих баз даних для створення розгалуженого інформаційного простору закладу освіти.  

Основний зміст діяльності:

• модернізація автоматизованого робочого місця адміністрації школи;
• апробація та розробка рекомендацій щодо впровадження програм для ефективного управління навчально-виховним процесом;
• задоволення інформаційних потреб учасників навчально-виховного процесу, а також визначення прав, обов’язків та відповідальності між учасниками процесу збору, обробки й подання даних на всіх рівнях;
•  розробка науково-методичних основ сучасної системи збору, зберігання даних, одержаних із різних джерел; обробки й комплексного аналізу статистичних даних та інформації про якість освіти в навчальному закладі;
• апробація та розробка методик застосування мультимедійних засобів навчання в процесі вивчення навчальних предметів, розробка методичних рекомендацій щодо створення та використання ресурсів шкільного інформаційно-бібліотечного центру;  
• розробка технологій створення медіатек та їх використання для проведення навчальних, виховних занять;
• апробація методик використання комп’ютерів для контролю навчальних досягнень учнів;
• створення, апробація та використання шкільної бази для дослідження розвитку учнів;
• апробація методів використання можливостей медіатеки та мережі  Internet у навчальній діяльності, пошуку інформації;
• апробація методів дистанційного навчання учнів та вчителів.

         Напрям діяльності з розвитку комунікативної компетентності учасників навчально – виховного процесу передбачає запровадження виховних заходів та використання у навчальній діяльності інноваційних технологій з метою розвитку наступних складових комунікативної компетентності:

· орієнтованість у різноманітних ситуаціях спілкування, яка заснована на знаннях і життєвому досвіді індивіда;

· спроможність ефективно взаємодіяти з оточенням завдяки розумінню себе й інших при ситуативній видозміні психічних станів, міжособистісних відносин і умов соціального середовища;

· адекватна орієнтація в собі – власному психологічному потенціалі, потенціалі партнера, у ситуації;

· готовність і уміння будувати контакт з людьми;

· внутрішні засоби регуляції комунікативних дій;

· знання, уміння і навички конструктивного спілкування;

· внутрішні ресурси, необхідні для побудови ефективної комунікативної дії у визначеному колі ситуацій міжособистісної взаємодії.

        Навчальний заклад працює відповідно до плану роботи, основним документом, що регулює навчальний процес є робочі навчальні плани, які складаються на основі типових навчальних планів, затверджених МОН України.

 

ІV. Основні шляхи реалізації Концепції

Науково-методичне забезпечення

Робота навчального закладу спрямовується на розробку навчально-методичного забезпечення таких структурних одиниць:

-   автоматизоване робоче місце директора та його заступників;

-   інформаційно-бібліотечний центр;

-   редакційно-видавничий відділ (прес-центр);

-  створення умов для проведення тренінгів комуніка­тивної компетентності особистості.

Розробка навчально-методичного забезпечення передбачає вирішення таких питань функціонування: обґрунтування типового набору прикладних програм комп’ютерної підтримки вивчення навчальних предметів; розробка напрямів та методик застосування комп’ютерної техніки для реалізації навчальних планів; відбір ефективних методик із розвитку емоційного інтелекту учнів, комунікативних здібностей; раціональне використання  комп’ютерного класу та створення умов для проведення виховних заходів.

Діяльність закладу спрямована на :

1. Підвищення кваліфікації педагогів спрямовано на відпрацювання вмінь:

-  користувача автоматизованого  робочого місця;

- розробки змісту та методик використання спеціальних програмних продуктів для проведення діагностичного й підсумкового тестування учнів;

- використання прикладних програмних продуктів та електронних підручників в освітньому процесі;

- використання в освітній практиці мультимедійного забезпечення, власних навчальних електронних матеріалів та інформації із мережі Інтернет.

-   розвиток комунікативної компетентності;

-   використання інтерактивних технологій навчання та виховання учнів.

2. Програмно-методичне забезпечення навчально-виховного процесу, розробка різнорівневих, диференційованих програм, навчально-методичних посібників для вчителів та учнів.

3. Співпраця школи з науковими установами, навчальними закладами різних рівнів акредитації, державними, громадськими організаціями.

4. Висвітлення проблем та напрацювань у фахових виданнях, засобах масової інформації.

 

V. Організація та фахова підтримка

 Для якісної роботи школи планується  комплекс заходів, який складається з відповідних управлінських дій, системного обслуговування локальної мережі у закладі, супроводження діючих програм, навчання керівних кадрів і педагогічних працівників способам і методам використання комп’ютерної техніки та комунікаційних технологій в процесі управління і навчально-виховному процесі тощо.

Для  досягнення мети необхідно:

-    накопичення, апробація та використання програмного забезпечення, технічних засобів, інформаційно-методичних матеріалів, які сприяють впровадженню комп’ютерних технологій;

-    накопичення інформаційно-методичних матеріалів, апробація методик, які сприяють розвитку комунікативних компетенцій;

-    підтримка діючого прикладного програмного забезпечення і функціонування локальної комп’ютерної мережі у навчальному закладі;

-    проведення практичних занять для педагогічних  працівників школи щодо оволодіння навичками роботи з персональним комп’ютером та роботи в мережі Інтернет;

-    проведення серії курсів та семінарів-практикумів для всіх категорій учасників навчально-виховного процесу з використання комп’ютерної техніки та інформаційних технологій, розвитку комунікаційних здібностей;

• розробка засобів діагностики (таблиць, графіків, діаграм щодо  розвитку освіти в школі, тощо);

             -   формування баз даних учнів;

             -   створення бази даних бібліотечного фонду школи;

             -   відслідковування результатів атестації педпрацівників;

              -  залучення учасників навчально-виховного процесу до участі в Інтернет-конференціях;

          -  залучення учасників навчально-виховного процесу до участі у міжрегіональних та міжнародних інтернет-проектах.

VI. Матеріально-технічне забезпечення

Організаційно-методичною умовою діяльності навчального закладу є наявність комп’ютерного оснащення із відповідною периферією, мережі Internet із швидкісним необмеженим доступом для всіх учасників навчально – виховного процесу  та сучасного програмного забезпечення.

      Іншими складовими матеріально-технічної бази мають бути: прикладне програмне забезпечення управлінської діяльності керівництва закладу освіти та різних напрямів навчально-виховного процесу; бази даних з напрямів, що апробуються та досліджуються; шкільна мережа;  приміщення для роботи інформаційного центру.